Юрий Гуралюк (guralyuk) wrote,
Юрий Гуралюк
guralyuk

145. Хронология польско-украинской резни на Волыни. Два варианта восстания на Волыни зимой 42-43гг.

Контакты Шухевича Лепель-Западная Украина 42г.
Хронология с умеренно националистических украинских позиций.
Прикидыаю, где примерно искать эти контакты.
***
Интересная все таки схема раскрутки ОУН "своей" УПА в начале 43-го года. "Как по нотам". Словно восстание. Готовилась, явно не один месяц. Шухевич должен был быть в 42г. в ходе своих контактов на ЗУ погружен именно в ее подготовку или во всяком случае в поле контактов вокруг подготовки этой "схемы".

Весь 42г. на Волыни-Полесье-Холмщине-Галиции идет нарастание антинемецких настроений с одной стороны и нарастание конфликта украинцев с поляками - с другой. Оккупационная администрация немцев опирается на украинцев, которые находятся под влиянием разных группировок украинских националистов и очень сложно взаимодействуют друг с другом. Фактически украинцы в оккупационных структурах представляют из себя несколько подпольных и агентурных сетей разных националистических группировок, противостоящих друг другу: ОУН (б), ОУН (м), УПА (ПС), Митронга. Все эти группировки ведут политичсекие переговоры и имеют политические отноления как с местными оккупациоными органами власти, так и имеют выход на высшее руководство Германии через своих собственные независимые друг от друга каналы в Берлине. Советское подполье очень слабо. Группа Шухевича, сконцентрированная под Лепелем ведет свою игру, оставаясь в целом в рамках ОУН (б)

Летом 42г. стала очевидной неизбежность вспышки крупномасштабной антинемецкой партизанской войны на Волыни-Полесье-Холмщине. Независимо от исхода Сталиградской битвы и вообще войны на "Восточной фронте":
- советское комнадование влило очень значительные ресурсы в развертывание партизанской войны в тылу немцев и созданная инфраструктура советской партизанской войны приблизилась к Полесью-Волыни. Перехлестывание советской партизанки на Волынь было неизбежно и к осени 42г. не очень зависело от исхода Сталинградской битвы. А осенью 42г. советское командование приняло окончательное решение о создании именно на Полесье-Волыни самого крупного партизанского очага в тылу немцев в течение зимы 42-43гг. и начало его реализацию (Сабуров, Ковпак, Бегма, Бринский, Корж).
- Немцы были еще не готовы вести эффективную антипартизанскую войну.
- УПА (ПС) была способна в союзе с совсетким командованием и партизанами быстро развернуть партизанскую войну по украинскими национальными лозунгами. В случае поражения Красной Армии под Сталинградом союз совестких партизан и УПА (ПС) становился практически неизбежным.
- Польское антинацистское националистическое движение стремилось к союзу с советскими партизанами в рамках достигнутого взаимопонимания на антинемецкой основе между правительством Сикорского и СССР. Происходило формирование на Волыни и Полесье антинемецкого блока советских партизан, УПА (ПС). польских националистических групп, включая АК, части ОУН (Митронга) и части ОУН (Мельника). Завершение формирвоания этого блока, видимо, зависело в основном от исхода боевых действий на "Восточном фронте". Похоже, отсюда - затяжка переговоров Бульбой.
- ОУН (б) обладало собственным влиянием в немецких орагнах власти и была способна быстро развернуть крупную партизанскую акцию сама.

Совесткий план наиболее полно изложен в воспоминаниях бульбы о переговорах с Лукиным. Он, вероятно, предусматривал:
- сразу после достижения политчиского союза с УПА (ПС) сделать ставку на тот вариант украинского национализма, который был связан с УНР. Вероятно, предполагалось в пропаганде и, может быть, в текущей политике заключить договор о передаче полномочий от УНР с УССР или что-то вроде того. Так было сделано в межвоенный период с БНР по отношению к БССР. Предложение бульбе получить звание совесткого генерала и проч., видимо, можно понять в основном так.
- уничтожить с помощью союзников Бульбы из числа ОУН (мельника) и группы Митронга гауляйтера Украины Коха и ряд высших офицеров окуупационной власти в Ровно. Вызвать сильный политичсекий эффект.
- Объявить мобилизацию в партизанскую армию украинских коллабрантов, находившихся под влиянием УПА (ПС) и УПА (М), а также - части местной полиции.
- Вобрать в свои отряды вооруженные группы поляков, дабы не допустить слишком заметного роста влияния в регионе АК.
- Получить большую поддержку оружием и снаряжением, также офицерами со стороны "Москвы".
- Примерно одновременно с этой акцией на Полесье должны были двинуться из Брянских лесов по немецким тылам соединения Ковпака и Сабурова. Это дополнительно распылило бы внимание немцев и позволило провести мобилизацию украинских и польских крестьян в партизанскую армию.
- Соединение Коржа и других белорусских партизан должны были занять территории между Пинском и Брестом.
- Партизаны должны были бы быстро захватить ряд городов на Полесье и Волыни и создать крупную зону, опраясь на которую перерезать ж\д Ковель-Сарны и Брест-Пинск-Гомель. Видимо, партизаны должны были захватить города Сарны, Шепетовку, Лунинец, Мозырь.
- Это вступление должно было произойти примерно поздней осенью 42г. - в начале зимы 43г.

В результате этого восстания немцы должны были:
- бросить значительные войска для подавления партизанского выступления. К лесной войне против партизан зимою немцы готовы не были. Война бы затянулась.
- были бы перерезаны важные ж\д в момент широкомасштабного отступлениянемцев под Сталинградом и на Кавказе. В случае успеха немцев под Сталинградом эта же партиазснкая акция ослабляла бы немцесмкий наступательный порыв, который в любом случае не мог быть слишком сильным в силу отрыва немцев от баз снабжени вследствие слишком дальнего броска в 42г. на восток. Немцы использовалибы для подавления восстания прежде всего охранные полицейские дивизии, то есть ослабили бы контроль за ситуацией в других регионах Украины и в Беларуси. то бы привело к ударам по ним белорусских партизан, скоординирвоанному с действиями фронта в районе Москвы. Вероятнее всего в первую очередь с действиями Калининского фронта подо Ржевом (белорусские партизаны в районе Суражских ворот координирвоали свои действия с этим фронтом. Активизацуия партизан в Беларуси прошла бы в контексте стратегической фронтовой операции ("Марс"?). теоретически могла бы повториться ситуация зимней битвы под москвой 41-42гг., но в более благоприятных для Красной Армии условиях. Партизаны в прифронтовой зоне калининского фронта (для Беларуси это в основном Витебская область) к концу 42г. насчитывали до 20 тысяч чел. и были сведены в крупные бригады, полностью готовые ударить с тыла по немецким коммуникаям.

Еще одной совесткой операцией в контексте партиазснкого восстания на Поллесье и Волыни стала бы операция в районе Минска, которая готовилась примерно по той же схеме, как и на ЗУ: партизанские отряды вокруг Минска развернули охоту на гауляйтера Вайсрутении (беларуси) Кубе. Убили его, парвда, лишь в 43-м году. Однако ряд высокопоставленных офицеров оккупационной власти был убит в ходе этой охты и до убийства Кубе. политичсекий эффект был рассчитан по той же схеме, как и с Кохом: падение авторитета нмецкой власти, развертывание еще более массовой партизанки. Если бы на Волыни произошло формирвоание самого крупного партизансокго региона в тылу немцев и на его подавление отвлеклись бы немцемкие войска, следующие на фронт, а также - охранные дивизии, контролирвоавшие тыл, это позволило бы белорусским партизанам в районе Минска провести всеобщую модилизацию в свои ряды и атаковать немцев на магистрали Брест-Орша. Необхомая предварительная работа по созданию агентурных сетей и крупных соединений к концу 42г. здесь прошла.

- Еще один элемент эой партизаснкой акции в тылу немцев - объединение партизан в районе Налибокской пущи в западной Беларуси. В 42г. совсеткие партизаны в этом регионе были в целом объединены, ричем в самую крупную на лето 42г. группировку на территории Беларуси (Кеймах). было достигнуто взаимодействие с полськими отрялдами, которые к тому же были еще как самостяотельная сила слабы. В случае партизаснкого взрыва на Волыни в районе Налибокской пущи неизбежно происходила аналогичная вспышка партиазснкого движения: мобилизация в отряды местного насления, союз с поляками, нейтрализация еще слабых антисовсетких польских группировок. Этот взрыв позволял параллизовать ж\д дороги в районе Барановичей, Молодечно, Вильнюса. Также в основном в пользу Калининского фронта.

- Вспышка партизанской войны в нескольких регионах сразу позволи ла бы предотвратить окончательное уничтожение еврейских гетто. Воможно, партизанские действия были бы быстро перенесены в некоторые города, где еще сохранялись эти гетто. Или обеспечено пополнение партизанских отрядов за счет евреев из части гетто.

- Крупные антисовесткие украиснкие и польские движения возникнуть не успевали. Касная армия получала шанс разбить немцев на фронтах на юге и под Ржевом в силу параллича немцеких коммункиаций в их тылу партизанами и отвлечения немцемких войск на борьбу с партизанами. Вероятно, удалось бы осовободить всю территорию СССР уже к середине 43г. Основные сражения развернулись бы в зимнюю компанию 42-43гг. Нмецкая армия не суиела бы отступить на запад организованно.

В принципе, именно модель была осуществлена в 44 году во время операции "Багратион".

***
Соответственно, ОУН (б) своим "восстанием" в начале 43-го года сорвала именно этот стратегический замысел во всех егоосновных пунктах. ОУН (б) не позволилда использовать украинский нациоальный подъем для развертывания широкого антинацистского партизанского движения. Спровоцировала войну с поляками, что вызвало быстрый рост в среде поляков влияния АК. Не дала развернуть на Полесье и Волыни самого мощного партиазснкого района - детонатора партизанских взрывов в районе Витебска, Минска, Гомеля, Чернигова, Налибокской пущи.

Модель восстания ОУН(б) - для такой задачи идеальна:
- атаковать УПА (ПС) не пощзволить бульбе и Митринге дать в руки совестких партизан украиснкую национальную идею и свои агентурные сети в ЗУ.
- объявить мобюилизацию в "свою" УПА украинских коллаборантов на местах (полицейских и т.п.). Потенциально многие из них могли уйти к совестким партиазанм в случае если бы УПА (ПС) решилась на тесный союз с партизанами.
- начать преследования поляков и в общем геноцид поляков.
- геноцид поляков вызвал опору немцев на поляков в оголившихся после ухода в лес местных оккупационных структурах. Поляки-полицейские и т.п. усилили давление на украинцев, что очень быстро усилило украино-польскую вражду.
- обострение вражды украинцев и поляков првиело к быстрому росту влияния в среде поляков польских нациоанлистических движений, прежде всего АК. Поляки занялись самообороной и войной с УПА. Это сделало невозможным формирвоание на Волыни и Полесье крупного единого партизанского региона.
- немцы быстро добили евреев в большиснтве оставшихся гетто, не дав использовать их для пополнения рядов партизан
- польский националистический порыв на Полесье-Волыни-"Закерзонье"-Галиции првиел к усилению польского национализма и в Западной Беларуси, что вызвало вражлду между поляками белорусами и развалило начавший складываться военный союз совестких партизан и поляков.
- партизаснкие взрывы в районе Витебска, минска, Гомеля, чсернигова, Налибокской пущи пошли меджленне и с большими потерями.

Если так, то подготовка акции ОУН(б) против совесткой акции должна была потребовать от Шухевича и его соратников во время путешествий по ЗУ в 42г. контактов во львове, ровно, где-то на западном Полесье (Брест? Луцк, Ковель, Холм). Должны были быть их контакты с УПА(ПС), ОУН(м), группой Митриги, совесткими партизанми, СД Волыни и Подолии, Левицким в Варшаве, своим кругом в Кракове и в Берлине. Ведущая роль в предотвращении совесткой партиазснкой акции должна была принадлежать не Шухевичу. Шухевич со своими соратниками по украиснкому батаьлону под Лепелем могли стать важной составляющей контрпартизанской акции в виде создания УПА. Но не могли наездами из-под Лепеля создать той стройнейшей системы, которая взорвалась очень удачным исходя из своих целей восстанием в начале 43-го года на Волыни и Полесье.

Напрашивается очеивдное: лидерами, которые планирвоали и првоели сощздание УПА были Лебедь, Клим Савур и еще кто-то из руководства ОУН(б). усиление поиций Шухевича и бывших бойцов укр. батаьлона 201-й дивизии произошло потом, когда потребовался их реальный боевой опыт и они как кадры партизаснких командиров для масс мобилизованного неопытного в в еонных делах крестьянства.

Невозможно поверить, чтобы СД и всеостальные немцекие спецслужбы не были в курсе подгтовки такой мощной выгодной им антипартизаснкой акции. Собственно, именнго в вподготовке таких акций и выглядит овладение методами антипартиазснкой войны, чего поначалу у немцев не было и чему они учились по ходу войны.



***

31-05-2007 22:54

http://www.prognosis.kiev.ua/ukr/articles/volin/table.html

Трагедія на Волині: хронологія подій

5 листопада 1916 р. Заява про відновлення Польської держави

Німеччина та Австро-Угорщина заявляють про намір відновити Польську державу. Українська парламентська репрезентація виступає з заявою проти цього рішення

--------------------------------------------------------------------------------

4 березня 1917 р. Створення Центральної Ради

Створення Центральної Ради у Києвї

--------------------------------------------------------------------------------

18 Квітня 1917 р. Початок формування української армії

Розпочато формування української армії

--------------------------------------------------------------------------------

10 червня 1917 р. І Універсал Центральної Ради

Створено національно-територіальні автономії, до числа яких входила і польська

--------------------------------------------------------------------------------

1 листопада 1917 р. Перехід влади до ЦР в Києві

Влада в Києві переходить до Центральної Ради

--------------------------------------------------------------------------------

9 лютого 1918 р. Берестейський мирний договір

Австро-Угорщина не ратифікувала Берестейського договору.

--------------------------------------------------------------------------------

18 жовтня 1918 р. Утворення Української Національної Ради у Львові

Українську Національну Радутворену у Л


ьвові, очолив Є. Петрушевич. Згодом УНР стала найвищим органом влади в ЗУНР. Перші спроби створення ЗУНР.

--------------------------------------------------------------------------------

1 листопада 1918 р. Утворення ЗУНР

У Львові внаслідок повстання виникає Західно-Українська Народна Республіка. У ніч з 31 жовтня на 1 листопада відповідно до рішення Української Національної Ради, військові сили під командуванням сотника Вітовського почали займати Львів. Розпочалася україно-польська війна.

--------------------------------------------------------------------------------

11 листопада 1918 р. Проголошення II Речі Посполитої

II Річ Посполиту Польщу (II РП) було проголошено у Кракові. Розпочалася збройна боротьба між польською армією та армією ЗУНР.

--------------------------------------------------------------------------------

13 листопада 1918 р. Проголошення ЗУНР

Офіційне проголошення ЗУНР у складі Східної Галичини, Лемківщини, Північної Буковини та Угорської Русі (Закарпаття). Фактично ЗУНР контролювала лише більшу частину Східної Галичини.

--------------------------------------------------------------------------------

21-22 листопада 1918 р. Захоплення Львова польською армією

Польські війска витісняють армію ЗУНР зі Львова. Уряд ЗУНР переїжджає до Тернополя.

--------------------------------------------------------------------------------

Січень 1919 р. Переїзд уряду ЗУНР до Станіславова

Уряд ЗУНР переїжджає до Станіславова (теп. Івано-Франківськ). Уряд ЗУНР в екзилі (у Відні) проіснував до 1923 р.

--------------------------------------------------------------------------------

22 січня 1919 р. Акт злуки

ЗУНР ввійшла до складу УНР під назвою Західної Області Української Народної Республіки (ЗОУНР).

--------------------------------------------------------------------------------

25 червня 1919 р. Дозвіл Польщі проводити збройні операції до р. Збруч

В рамках Паризької мирної конференції Верховна Рада приймає рішення, що дозволяє Польщі проводити збройні операції аж до річки Збруч.

--------------------------------------------------------------------------------

28 червня 1919 р. Версальський Договір, підписаний між країнами Антанти та Німеччиною

Розпочато процес утворення Версальської системи післявоєнного устрою світу. Введено систему "мандатів", згідно з якою формально колишньою колонію держава, що отримала мандат, управляла під наглядом Ліги Націй.

--------------------------------------------------------------------------------

Липень 1919 р. Поразка України в україно-польській війні

Перемога польської сторони в україно-польській війні.

--------------------------------------------------------------------------------

Липень 1919 р. Рішення польського сейму про проведення аграрної реформи. Скерування польських колоністів на Галичину та Волинь

Польський уряд починає скеровувати колоністів-осадників до Галичини та Волині. За перший період колонізації (14 вересня 1919 p. - 30 червня 1920 p.) на землі Східної Галичини було поселено 12 тис. польських родин з етнографічної Польщі . Внаслідок цієї політики багато українських селян втратили землю, щойно її отримавши. Польський елемент поступово витіснив українців з адміністративної системи, освіти, судів тощо.

--------------------------------------------------------------------------------

20 листопада 1919 р. Мандатна концепція контролю Польщі над Східною Галичиною

Польща отримала мандат від головних учасників Паризької мирної конференції на Східну Галичину на 25 років. Після того рішення щодо подальшої долі цієї території мала підняти Ліга Націй. Еміграційний уряд Є. Петрушевича виступав проти польського контролю.

--------------------------------------------------------------------------------

6 грудня 1919 p. - 6 травня 1920 р. Перший зимовий похід армії УНР

Перший переможний похід армії УНР по тилах більшовицьких військ і денікінців у Правобережній Україні.

--------------------------------------------------------------------------------

8 грудня 1919 p. Визнання права Польщі на землі на захід від "лінії Керзона"

Польща отримала мандат від головних учасників Паризької мирної конференції на Східну Галичину на 25 років. Після того рішення щодо подальшої долі цієї території мала підняти Ліга Націй. Еміграційний уряд Є. Петрушевича виступав проти польського контролю.

--------------------------------------------------------------------------------

21 квітня 1920 p. Польсько-українська конвенція про військово-політичний союз

Між УНР та II РП (між С. Петлюрою та Ю. Пілсудським) укладено договір, який визнавав право України на самостійність, і право II Речі Посполитої на територію Східної Галичини та Волині.

--------------------------------------------------------------------------------

кінець квітня - початок травня 1920 р. Наступ польсько-українських військ на центральну Україну

Польсько-українська армія наступає на центральну Україну, на той час окуповану більшовиками.

--------------------------------------------------------------------------------

Від середини травня 1920 р. Успішний контрнаступ Червоної армії

Успішний контрнаступ більшовиків проти польсько-українських військ.

--------------------------------------------------------------------------------

15 серпня 1920 р. Перемога поляків над Червоною армією

Під Варшавою розбито Робітничо-селянську червону армію.

--------------------------------------------------------------------------------

20 серпня 1920 р. Утворення Української Вiйськової Органiзацiї (УВО)

Є.Коновальцем та його соратниками у Празі створено УВО для підготовки широких українських мас до боротьби проти польської та більшовицької окупації. Згодом організація проводила масові акції: бойкот присягання на вірність Польщі, перепису населення Західної України як частини польської держави у 1921 р., набору до польського війська. Проіснувала до 1929 р., коли ввійшла до складу ОУН як окремий бойовий відділ.

--------------------------------------------------------------------------------

12 жовтня 1920 p. Польсько-радянський договір

Набув чинності 2 листопада. Частину території Білорусі та України (включно зі Східною Галичиною) передано Польщі по всій довжині.

--------------------------------------------------------------------------------

21 листопада 1920 р. Відступ Армії УНР

Армія УНР відступила за р. Збруч. Солдатів було роззброєно та інтерновано за наказом польського уряду у таборах для військовополонених.

--------------------------------------------------------------------------------

18 березня 1921 р. Ризький договір

Між Польщею, РСФСР та УРСР було укладено Ризький договір, за умовами якого територія Західної Волині переходила до Польщі.

--------------------------------------------------------------------------------

12 липня 1921 p. Заява Ради Амбасадорів про невизнання уряду ЗУНР

Рада Амбасадорів декларує невизнання уряду ЗУНР як представника території та населення Східної Галичини.

--------------------------------------------------------------------------------

Листопад 1921 p. Другий зимовий похід (Листопадовий рейд) армії УНР

Таємно від польської влади з інтернованих у 1920 р. українських вояків було створено Повстанську Армію, що складалася з трьох груп, які перейшли на територію, контрольовану більшовиками у різних місцях. Після ряду перемог зазнали поразки від кавалерії Г. Котовського. Остання спроба українських національно-державних сил збройним чином завоювати незалежність України в ході національно-визвольних змагань 1917-21 рр.

--------------------------------------------------------------------------------

Грудень 1921 р. Запровадження обов'язкової військової служби українців у збройних силах II Речі Посполитої

Українці масово противилися призову. Греко-католицькі та православні священники, відповідальні за подавання списків призовників, подавали неадекватні списки. Були численні випадки дезертирства. Згодом галицькі партії надсилали освічених "русинів" до армії з метою анти-польської агітації та прихованої організації всередині польської армії. У польських військових документах раннього періоду чітко розрізнено "русинів" (жителів Галичини - "Східної Малопольщі") та "українців" (жителів інших територій, включно з Волинню). Призовники з Волині були лояльнішими до служіння в польській армії, командири намагалися обмежити галицький вплив на них, намагаючись не допускати перебування вихідців з Галичини та Волині в одних частинах. У середньому, протягом 1922-1938 рр. українці становили 11,19% особового складу збройних сил і завжди складали найбільшу кількість серед призовників-неполяків. Проте, серед офіцерів польської армії загалом було дуже мало представників національних меншин

--------------------------------------------------------------------------------

15 березня 1923 р. Паризька конференція

На Паризькій конференції за участю Англії, Франції, Італії та Японії остаточно прийнято рішення передати Східну Галичину Польщі. Східні кордони II Речі Посполитої визнано на міжнародному рівні.

--------------------------------------------------------------------------------

1924 р. Польща приймає положення про мову

Заборонено послуговуватися українською мовою в урядових установах. Зроблено кроки з обмеження викладання українською мовою.

--------------------------------------------------------------------------------

1926 р. Травневий переворот у II Речі Посполитій

Юзеф Пілсудський встановив у Польщі авторитарний режим.

--------------------------------------------------------------------------------

1928 р. Призначення Генріка Юзевського волинським воєводою

Колишній міністр уряду УНР, Генрік Юзевський протягом 10 років (1928 - 1938) втілював програму державної асиміляції українців на Волині і толерантно ставився до їхніх національних прав.

--------------------------------------------------------------------------------

28 січня - 3 лютого 1929 р. Утворення ОУН

У Відні відбувся I Конгрес ОУН. Головою Проводу Укаїнських Націоналістів (ПУН) - керівного органу організації - став Євген Коновалець (до 1938 р.). Прийнято статут організації та 9 постанов. Керівництво ОУН було розміщено у Женеві (1929-36), Римі (1936-40), Берліні (1940-45), Люксембурзі (1945-64), пізніше - у Парижі. Найвищим органом організації був Конгрес (Великий Збір). Метою діяльності ОУН було відновлення самостійної української держави революційними методами боротьби проти окупантів на основі перевиховання української людини та відродження нації. ОУН розглядалась не як партія, а як ідеологічно-політичний рух.

--------------------------------------------------------------------------------

Лютий 1930 р. Утворення крайового проводу ОУН на Західній Україні

Утворено крайовий провід ОУН (Крайова Екзекутива) на Західноукраїнських територіях, провідником призначено Богдана Кравціва.

--------------------------------------------------------------------------------

1930 р. Початок революційної діяльності ОУН проти польської влади

Під керівництвом ОУН здійснено ряд екстремістичних дій: масові підпали великих фільварків; акція проти полонізації освіти; організація страйків; вбивства польських політиків.

--------------------------------------------------------------------------------

1930 р. Пацифікації українського населення на Західній Україні

Польськими військовими загонами та поліцією було проведено "умиротворення" (пацифікації) українського населення на Західній Україні. Здійснено ряд репресій проти українських лідерів у Східній Галичині. Виправданням для таких акцій була дестабілізація політичної ситуації внаслідок терористичних актів і антидержавної діяльності Організації Українських Націоналістів. Жертвами репресій стали також священники, селяни, вчителі, жінки та діти. Селян змусили забезпечувати провіантом загони польської армії, які проводили репресії. Відбулося масове пограбування українських магазинів та знищення культурних цінностей українських бібліотек, клубів тощо.

--------------------------------------------------------------------------------

14 жовтня 1930 р. Публікація статті "Трагедія України та польський терор" в газеті "Манчестер Ґардіан"

Англійська газета "Манчестер Ґардіан" публікує статтю "Трагедія України та польський терор", в якому засуджує широкомасштабні акції польського уряду проти українського населення.

--------------------------------------------------------------------------------

1930 р. Початок "ламання Сокальського кордону"

Галицька ОУН починає акцію "ламання Сокальського кордону" (умовного етнографічного і етнополітичного кордону між Галичиною та Волинню) з метою поширення націоналістичних ідей на Волині.

--------------------------------------------------------------------------------

1930 р. Пропаганда творів Д. Донцова на Волині

Роман Бжеський (етнічний поляк) розпочинає на Волині пропаганду творів Д.Донцова.

--------------------------------------------------------------------------------

21 жовтня 1933 р. Вбивство секретаря радянського консульства у Львові О. Майлова.

Микола Лемик (згодом - заступник крайового провідника ОУН) вбив секретаря радянського консульства в знак протесту проти організованого радянською владу голоду в Україні.

--------------------------------------------------------------------------------

1934 р. Заснування поляками концтабору для політичних в'язнів у Березі Картузькій



--------------------------------------------------------------------------------

15 червня 1934 р. Вбивство міністра внутрішніх справ Польщі Б. Пєрацького, організоване членами ОУН

Член ОУН Григорій Мацейко (Гонта), за підтримки інших членів ОУН здійснив вбивство міністра внутрішніх справ Б. Пєрацького, iнiцiатора будови концтаборiв у Явожно та Березі Картузькій, масових арештiв та репресій проти лідерів українського визвольного руху.

--------------------------------------------------------------------------------

23 травня 1938 р. Загибель Є. Коновальця

В Ротердамі агент НКВС П. Судоплатов (Валюх) надіслав вибуховий пристрій, від якого загинув Голова ПУН Є. Коновалець.

--------------------------------------------------------------------------------

1938 р. Руйнування польською владою православних церков на Холмщині

II Річ Посполита послідовно проводила політику на створення мононаціональної держави, що передбачало, крім іншого, все більшу полонізацію населення, зокрема і в Східній Галичині і на Волині.

--------------------------------------------------------------------------------

23-24 серпня 1939 р. Пакт Молотова-Ріббентропа

Підписано радянсько-німецький пакт про ненапад (Пакт Молотова-Ріббентропа), до якого додавався таємний протокол про розмежування сфер впливу Німеччини та Радянського Союзу на випадок "територіальних і політичних змін" за лінією поділу ріками Нарва-Вісла-Сян.

--------------------------------------------------------------------------------

27 серпня 1939 р. II Надзвичайний з'їзд ОУН

Лідером ОУН обрано Андрія Мельника.

--------------------------------------------------------------------------------

1 вересня 1939 р. Початок II Світової війни, арешти серед української інтелігенції

У день початку II Світової війни, польська служба безпеки заарештувала багатьох представників української інтелігенції у Львові та Перемишлі.

--------------------------------------------------------------------------------

2 вересня 1939 р. Декларація лояльності українців на засіданні Сейму

На засіданні Сейму голова Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО) та Української парламентської репрезентації Василь Мудрий декларував вірність українців обороні польської держави.

--------------------------------------------------------------------------------

15 вересня 1939 р. Заява Митрополита Андрея Шептицького та Василя Мудрого

Газета "Діло" публікує заяву (підписану Митрополитом Андреєм Шептицьким та Василем Мудрим), в якій спростовуються чутки про те, що українці шкодять польському війську.

--------------------------------------------------------------------------------

17 вересня 1939 р. Вступ СРСР у II Світову війну

СРСР вступає у II Світову війну на боці нацистської Німеччини.

--------------------------------------------------------------------------------

22 вересня 1939 р. Захоплення Львова Червоною армією



--------------------------------------------------------------------------------

28 вересня 1939 р. Проведено кордон між СРСР та Німеччиною

У Москві підписано угоду і протокол, згідно з якими проведено лінію кордону між Німеччиною та СРСР. Кордон пролягав лінією річок Нарва, Буг та Сян. Холмщина, Підляшшя, Надсяння та Лемківщина лишилися на німецькій території.

--------------------------------------------------------------------------------

27 жовтня 1939 р. "Возз'єднання" Західної України з УРСР

Народні Збори у Львові ухвалюють декларацію про "возз'єднання" Західної України з УРСР.

--------------------------------------------------------------------------------

Кінець 1939 р. - початок 1940 р. Поява польського підпілля на Волині

На Волині виникають перші осередки польського підпілля, пов'язані з урядом генерала Владислава Сікорського (уряд в еміграції).

--------------------------------------------------------------------------------

10 лютого 1940 р. Утворення "революційної фракції" ОУН (р.), під проводом С. Бандери

На Краківській конференції крайових провідників ОУН утворено найбільш радикальну фракцію ОУН під керівництвом С. Бандери (ОУН-Б або ОУН (р.)).

--------------------------------------------------------------------------------

Травень 1940 р. Знищення польського підпілля на Волині службами НКВС



--------------------------------------------------------------------------------

Березень 1941 р. Рішення про створення українських національних Збройних сил



--------------------------------------------------------------------------------

1-3 квітня 1941 р. II Великий Збір ОУН (р.)

Відбувся у Кракові у підпіллі. Ухвалено курс на боротьбу за Українську Соборну Самостійну Державу, незалежно від територіальних чи політичних змін у Східній Європі. Таким чином, висунуто програму боротьби ОУН у передчутті сутички між більшовизмом та фашизмом. Головою ПУН обрано С. Бандеру, першим заступником Я. Стецька, другим - М. Лебедя. Розкол на ОУН Мельника і ОУН Бандери.

--------------------------------------------------------------------------------

Квітень-травень 1941 р. Створення куренів "Нахтігаль" та "Роланд"

Дружини українських націоналістів (ДУН, "Український легіон") було створено за ініціативою Романа Шухевича (Тарас Чупринка) і за підтримки антигiтлерiвськи настроєних нiмецьких вiйськових кругiв з метою того, щоб вони стали осередком формування української армії. Формально були в складi фашистської армiї, полiтично пiдлягали ПУН ОУН (р.).

--------------------------------------------------------------------------------

22 червня 1941 р. Напад фашистської Німеччини на СРСР. Утворення Українського Національного Комітету

У день нападу фашистської Німеччини на СРСР, у Кракові створюється Український Національний Комітет, до складу якого входять представники всіх українських політичних сил, крім ОУН (м).

--------------------------------------------------------------------------------

30 червня 1941 р. Акт відновлення Української Держави

У Львові проголошено Акт відновлення Української Держави та створено її уряд (Українське Державне Правління (УДП)) на чолі з Я. Стецьком. Фашистський режим не визнав цього політичного рішення.

--------------------------------------------------------------------------------

5 липня 1941 р. Арешт фашистами С. Бандери у Кракові



--------------------------------------------------------------------------------

9 липня 1941 р. Арешт фашистами Я. Стецька у Львові



--------------------------------------------------------------------------------

16 липня 1941 р. Намір Гітлера територіально розчленувати Україну

Відбулася спеціальна нарада нацистського уряду, на якій Гітлер повідомив про намір територіального розчленування України та заперечив можливість створення національних збройних формувань на окупованих слов'янських землях.

--------------------------------------------------------------------------------

Tags: Украинские коллаборанты
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 14 comments